Сообщений в теме: 160

[ВиШень]

............

Разделение темы, отсюда http://budo.communit...hij-spas/page-5

[skif]

Пластуни стріляли дикий звірь, якого тоді в дніпрових плавнях було доволі. Пластунами, кажуть, звались за те, що непосидячі були, все вештались по плавнях і як більше ім приходилось місить грязь, ніж ходить по сухому, сиріч пластать, то й прозвались пластунами. При пластунах були охочі хлопці, при них вони й зростали, а вивчившись характерства, робились пластунами. Цілу осінь і зиму, поки звірь порошковий, пластуни жили в плавнях, а весною приходили в слободи і приносили свою добич, звірячі смухи, продавали іх, куповали порох, оливо і із одежі що треба.

Плавні в Чорноморії, не тільки на одній Кубані, вони закривають мало не половину берега Азовського моря; в них водятця: олені, дикі кози, дикі свині, вовки, лисиці, віддихи, харсуни, а в рідкость попадаютця й бобри. Пластуни, окрім стрільби з ружжя, ставляють всякі самолови: капкани, ступиці, цівки, пружини, сільця, нитки, або тенета. Пластун не зна розкоши, не гаразд одіжний, поневіряєтця, а пластунства не кидаєтця. Високі комиші, полома, містами чагар, зхищають його. Одно небо в плавні пластун бачить, як гляне вгору; по його ясних зорях, в ночі, міркує він собі дорогу, а як хмарно, то по вітру, котрий нагинає верхи очеретів високих. У вітер, як у день, так і в ночі, сама лучча охота. Як вітер подихає, зашелестить комиш, пластун іде ходом сміло, а як вітер оддихає, то він стоя наслухає. Отак ідучи наткнетця близько на звіряку. Під вітер пластунський вистріл не полоха звіря; бо пластун іде против вітру, то вітер од його і луну зносить за собою. Коли ж вітру не буває, то пластун підбармовуєтця ходом тієї звіряки, яку він по місту сподіваєтця знайти. У кожного звіря в плавні є свій похід, примір: олень має хід рівний; свиня прошелестить ходом рівним, становиться і наслухає і впять теж; коза – прийшовши рівно разів два, три, скочить; вовк має хід рівний, та як менший за оленя, то й шуму од його в комиші менше.

Так пластуни примінившись, з’учають похід прочого звіря. Підпустивши звіря близько, пластун не даєтця йому в знаки, щоб не сполохати, а понявши яка звірина, стріля на тріск і мусить повалити. Отож і пластун, що, не бачивши звіря очима, застрелить його певно, та ще так угадає, щоб вистріл не пропав; приміри: дикого кнура б’є по лопатах, або під вухо; не повалений на місті кнур кидаєтця на дим і своіми здоровенними іклами порубає пластуна, як не вспіє зхибитись. Убиту дич мусить вибандурить, щоб не спортилась, і , зробивши скілько закруток на комиші, щоб після можна було знайти, йде дальше. На другий, інколи на третій день, пластун з хлопцем або з товаришем, ідуть заберати побиту дич, якоі пластун сам забрать не зміг. З нез’їдомого ж звіря, приміром: вовка, харсуна і проче, деруть одні смухи. Тим времям, як пластун ходить на охоту, його хлопець з куріня оббіга розставлені по стежках капкани, чи ступиці, сільця; повиберає що попалось, позніма смухи; перебанить ловучий посуд (бо звір на закрівавлений капкан або ступицю не піде), та знов розставить по стежках. Інші пластуни, чоловіка по два й по три живуть в односумстві, в однім курені, то отакі односуми розіходятця на охоту по секту в різні сторони, щоб один на другого не наткнувся. Бо трапляєтця в-рідкость, що інший не здержав секту, та й поверне в ту сторону, де вже ходить один товариш, а як всякий пластун в плавні держить похід тіі звірини, під котру бармуєтця, то, обманившись обидва, убиває товариша той із іх, хто поспішитця попереду вистрелить.

В плавнях бувають сухі гряди. На них роблятця пластунські курені.

Справжній пластун загавка як лисиця, зачмише як кабан; крикне як олень, або як коза дика, заспіває диким півнем, захарчить харсуном, завиє вовком, забреше собакою. Жоден пластун хоч одно, або двоє з таких удач в собі має. Воно буває нужно подать, який буде у них по секту, голос; або як розсипавшись у плавні, нужно буде швидко зібратись до купи; чи по якій мові треба подать другому гасло.

Так як пластуни ходять от жодного кардона і жодна чата мусить обходить своє займище, то у іх єсть по секту прикмети: або суха верба, або кущ чагарю, озерце, підкова, закрутка на комишу, або прямо комиш клячений. Там лежить схована прикмета: або цурпалочок, або що інше; яка чата вспіла дійти вперед, то та, знайшовши прикмету, переклада іі на другий лад і вертаєтця. А як прийде після друга чата, то зараз і пойме, що товариство з другого кардона доходило до того місця; переложивши знов прикмету, вертаютця назад другим обходом, або розсипаютця на охоту по плавні.

Під засідку на стежках кидають против ночі сухого комишу, або дрібних сухих гіллячок, котрі на огні засушуются вперед. Памятаєте, панове, як пластун б’є на тріск звіря? Отож, накидавши на стежку суші, пластуни залягають, і як крадецця хто по тій тропі, то під ногами в його суш і трісне, то отут його і пластун трісне…

Наші пластуни одягаютця в черкеську одежу, і під іх бармуючись, запускають бороди, хто хоче; на поясі ремінному носять: кінжал з ножем, жарівницю, чабалтас кулішницю, відвертку. За поясом пістоль і збоку черкеську шабельку. На ногах онучі суконні, або портняні з шерстяними, або прядівьяними волоками. Черевики, або постільці, більш свинячі наверх шерстю, щоб не шамтіло в траві.

Не диво пластунам буть і прудкими і чуткими, второпними й проворними. Зімою на холоді, а літом на комарях та з голодом. Не бачивши луччого, думали, що так на всім світі. Трапилось ім бути в Севастополі, як Турки, Франці та Британці держали з нами розмир. «Там, кажуть, годували нас добре, давали горілку; нужди такоі не приняли, як у себе на кардонах. Вік би так служили й до-дому не пішли б. Нас там хвалили, та не знаєм за що, бо ми привикли рівно тягти службу, як той віл, не хибили з’роду».

[kek]

мне казалось язык общения на форуме русский

[skif]

так все трубят на весь интернет что балачка диалект русского, текст 19 века, корректного перевода нет, в приведённом фрагменте язык-диалект кубанских пластунов в оригинале

[Сергей]

мне казалось язык общения на форуме русский

Та це ж протосуржик. -)))

[skif]

Та це ж протосуржик. -)))

текст оригинальный, автор написал его в 19 веке

[kek]

так все трубят на весь интернет что балачка диалект русского, текст 19 века, корректного перевода нет, в приведённом фрагменте язык-диалект кубанских пластунов в оригинале

 

дайте тогда пожалуйста перевод текста

[ВиШень]

звірь порошковий

 

звірячі смухи

віддихи, харсуни

полома, містами чагар,

Справжній пластун
 
 захарчить харсуном

Варкалось. Хливкие шорьки
Пырялись по нове,
И хрюкотали зелюки,
Как мюмзики в мове.

О бойся Бармаглота, сын!
Он так свирлеп и дик,
А в глуще рымит исполин --
Злопастный Брандашмыг

Но взял он меч, и взял он щит,
Высоких полон дум.
В глущобу путь его лежит
Под дерево тумтум.

[lev_b]

так все трубят на весь интернет что балачка диалект русского, текст 19 века, корректного перевода нет, в приведённом фрагменте язык-диалект кубанских пластунов в оригинале

Друже, с каких пор приведённый фрагмент(приведено  с сокращениями и изменениями) напечатанный в журнале "Основа" в 1862 году, позволяет утверждать, что энто и есть диалект кубанских пластунов в оригинале? 

Ибо черноморские казаки(ранее запорожцы), в конце 18 века были переселены на Кубань и стали частью Кубанского казачества.. Автор -атаман Черноморских казаков Кухаренко Яков Герасимович, атаман Черноморского казачества.

 Ну а про реформы языка и мовы с тех времён это темы для филологов.

 

Чё за специфика  журнала "Основа" -не трудно найти.

[skif]

Друже, с каких пор приведённый фрагмент(приведено с сокращениями и изменениями) напечатанный в журнале "Основа" в 1862 году, позволяет утверждать, что энто и есть диалект кубанских пластунов в оригинале?
Ибо черноморские казаки(ранее запорожцы), в конце 18 века были переселены на Кубань и стали частью Кубанского казачества.. Автор -атаман Черноморских казаков Кухаренко Яков Герасимович, атаман Черноморского казачества.
Ну а про реформы языка и мовы с тех времён это темы для филологов.

Чё за специфика журнала "Основа" -не трудно найти.

известные мне ранее прямые потомки пашковских пластунов, с которых репин рисовал эскизы именно так и балакали меж собой, было это уже давно, на заре перестройки

дайте тогда пожалуйста перевод текста

перевода с «диалекта» русского языка на современный русский язык не существует

[амдатр]

какой диалект? это украинский язык

[ВиШень]

какой диалект? это украинский язык

ну, не совсем. Слова которые я процитировала не переводятся.

перевода с «диалекта» русского языка на современный русский язык не существует

тогда нехрен это постить. Откуда я знаю что такое " захарчить харсуном"? Может этот призыв к педофилии?

[kek]

Варкалось. Хливкие шорьки
 

 

Мне кажется все развитие темы начиная с этого старомалоросского текста можно переносить в твою тему про заменители мата.

перевода с «диалекта» русского языка на современный русский язык не существует

 

тогда я предлагаю больше диалектический ад не постить, во избежание удаления и банов.

[nok]

Кроме того что им горилку наливают и это для них в кайф, ничего не понятно.

[zsv25]

Да уж, специфичный источник Скиф выбрал.

[skif]

Мне кажется все развитие темы начиная с этого старомалоросского текста можно переносить в твою тему про заменители мата.


тогда я предлагаю больше диалектический ад не постить, во избежание удаления и банов.

это в принципе единственный прямой текст где раскрыта тема навыков казаков-пластунов, другого подобного текста нет

[ВиШень]

Кроме того что им горилку наливают и это для них в кайф, ничего не понятно.

Да не, почему. Вполне понятно что пластунами пластунов звали за то что  ім приходилось місить грязь, ніж ходить по сухому, сиріч пластать, то й прозвались пластунами.  Но при этом шоб зробиться пластуном надо вивчитися характерству. О как. 

[skif]

какой диалект? это украинский язык

разве это украинский? на форуме есть носители украинского языка?

Да не, почему. Вполне понятно что пластунами пластунов звали за то что ім приходилось місить грязь, ніж ходить по сухому, сиріч пластать, то й прозвались пластунами. Но при этом шоб зробиться пластуном надо вивчитися характерству. О как.

по другому в плавнi не выжить, достаточно одни сутки там провести, лучше пару-тройку

[ВиШень]

это в принципе единственный прямой текст где раскрыта тема навыков 

Каких навыков? Если ты его можешь прочитать, то переведи его. Засунь в гугл, там будет норм текст, потому что это реально на 95% украинский язык , и допереведи оставшиеся слова. Я их процитировала. 

[skif]

Каких навыков? Если ты его можешь прочитать, то переведи его. Засунь в гугл, там будет норм текст, потому что это реально на 95% украинский язык , и допереведи оставшиеся слова. Я их процитировала.

навыков охотника в отрыве от места постоянной дислокации, их много